Ти перевірений днями моїх маразмів,
сплетений із посекундних "за" і "проти".
Скільки у тебе ще часу, аби точно знати,
як куштувати мій світ? Ковтками чи залпом?
Я - навіжена. Хтось злив мою кров, поки спала.
Світло прожектора світить крізь тіло. Ти вдома?
Грій мене змістом речей, адекватними діями.
Я замерзаю на площі - там всі божевільні.
І ходять , мов матриці, міми.
Голодні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376562
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2012
автор: Іванна Шкромида