Агов, лелеки! Звідки летите?
Чи не з мого дитинства клекіт лине?
Ви знову – в вирій, в літо золоте.
Кому ж на цей раз ввірили хатину?
Там у дворі – лиш яблуня стара
Та за парканом лава почорніла.
А вам уже в Туреччину пора,
Що із-за моря ген зазеленіла.
Я за свій дім у спокої була,
Бо він був завжди до усіх привітним.
Тож, як і ви, літала до села
Усе життя, мов птаха перелітна.
Зберуся знов. Провідаю сестру,
Внесу з подвір’я яблука в комору
І – у світи до веснянОго «- Кру!»…
Хай вам щастить, лелеченьки, за морем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376538
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.11.2012
автор: Галина_Литовченко