Я зрадила твою вірність,
ти ж:залишався лише моїм...
Анулювала твою потрібність,
видавала свій сором-за гнів.
За межею була досяжності,
поза зоною відчуттів.
Ти-злякав надлюдською справжністю,
я ж:ляклива,мов дикий звір.
"Нас"-немає один у одного
і не буде,скоріш за все.
Я,для тебе,була непригодною.
Егоїзм-це є суть моя.
Ти ж:відкрився для мене повністю,
розчинився в молекулах правди,
обколовся моїми голками.
Я ж:продовжувала брехати.
Ти,пробач мені,мою фальшивість.
І в байдужість мою не вір.
Стільки часу пройшло,що не сила
нам це згадувать стільки днів...
Замело,засніжило дороги,
по яких ми ішли разом.
Й відпусти...бо уже не в змозі...
Все давно повз нас двох пройшло...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376347
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2012
автор: Христина Рикмас