Зійшло з-за гір над горизонтом,
сіяє світлом чудернацьким
неначе промені збирає,
десь там за Шляхом — за Чумацьким.
Мандрує вдень по небосхилі,
під вечір спати там вкладеться.
Тепло згортає десь під ковдру,
й крізь ніч у ранок прокрадеться.
Коли ж на сніг проміння впаде —
морозне, свіже, тільки з кузні,
він вмить засяє оксамитом
і розпадеться в срібні друзи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376338
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.11.2012
автор: Silver Snow