***

Я  тобі  залишатиму  знаки
на  прадавніх  фортечних  мурах.
Їх  читатимеш,  як  партитуру
незворушних  пророцтв  зодіаку.

Чорна  кава  очей  дружини
не  затьмарить  блакиті  міста
(я  її  намольфарила,  звісно!),
не  присмачить  гіркого  полиння.

На  бруківці  костельного  двору
відшукаєш  відлуння  кроків.
І  енігма  готичних  пророків
з  мінарету  обтрусить  покору.

І  повстане,  і  майже  воскресне
захололе,  як  мармур  могильний,
почуття  мовчазне  і  сильне:
"Я  -тебе-не-кохаю-чесно!?"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376301
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2012
автор: Ельвіра Молдован