Сиджу я і думаю. Осінь холодна
І вітер гуляє десь за вікном.
В душі пустотінь,а на серці тривога,
Обличчя покрилось холодним вже тлом.
Сиджу я і думаю. Дощ накрапає
Беру я до рук перо і папір.
І всі ці я думи йому викладаю,
Як доля старалась аж до сих пір.
Сиджу я і думаю. Сонце сідає
Ховає вже обрій безмежну блакить.
І я потихеньку теж засинаю,
А серце й душа нескінченно болить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376242
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.11.2012
автор: Познанський Дмитро