* * *
Золотава блакить.
Ні хмариноньки.
Ясно.
Тільки чути – гримить.
Блись!
І крапельки рясно.
Полило.
Залило.
Поламало дерева.
Вітрюганом гуло.
Не минулось даремно.
Революцій було…
Але що з того вийде?
Голубінь над зелом!..
Навіть сонця не видно.
Потім трапиться ніч.
Ми вже знаємо, що це.
Гляньмо: вийшло навстріч
помаранчеве сонце!..
Так справіку було,
всяк траплялось на світі.
Голубінь над зелом…
Не дрімайте, не сліпніть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376142
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА