Яке воно – життя те без прикрас?
Як птаха, що летить у височінь?
А, може, сонце, що так гріє нас?
Чи то та мальва, що кидає тінь
Й життям буя, уповільнивши його плин?
Це як маля, народжене у час,
Коли панує світом буревій?
А чи цілунок милого, в очах
Якого майорить жага любить,
Забувши про життя коротку мить?
А загалом, життя для нас – це шанс,
З яким ми бачимо небес блакить,
Отримуєм цей шанс всього лиш раз…
Цінуймо мить…коротку неповторну мить,
Що, не спиняючись, летить собі… летить.
12.03.12.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376110
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2012
автор: Маріана Гордійчук