І ніхто не згадає твоє таємниче ім"я.
Під холодним склепінням мерехтливо сплітаються тіні
Лиш молитва лишилась...Струменіє швидка течія
І міняються барви на світу примарній картині.
Вздовж замшілого муру чітка некваплива хода,
Як відлуння,мов вервицю руки сотають.
І спрозорена тінь,безтілесна,пречиста,свята
Через вічність сплітає тоненьку стежину до раю.
Твоя тінь тут з"являється поспіль вже тисясчу літ.
Із минулого в вічне псалмами душа проростає.
Ти минаєш і трави вростають в загублений слід
А молитва лишилась...для тих.хто сліди відшукає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376063
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2012
автор: Оксана Юрченко