Я сам-на-сам. До цього звик.
Не прошу бути біля себе.
Я хочу чути тільки крик,
Який я чую завжди з неба.
До цього звик. Я сам-на-сам.
Вже котру ніч, вже котрий день
Блукаю по придуманим горам,
У пошуках нових ідей або натхнень.
Я не чекаю не від кого
(Ніколи навіть не хотів)
Будь-якої допомоги
Чи не продуманих кроків
Які відкидуть тебе
Туди, де час іде повільно,
де сонце вельме голубе
І люди майже божевільні.
Але надію не втрачаю
Надія завжди біля нас
Добре майбутнє я вбачаю
Потрібен час, великий час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375966
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2012
автор: Марк Сотнєв