Літо бабине так швидко промайнуло.
Защеміло те, що вже збулось.
Та чи варто квилить за минулим?
Осінь золотава досі ось!
Барви листограю так урочі –
неповторно ніжні та палкі!
Тільки знову літа серце хоче,
долі непростій наперекір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375903
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА