Хвилі…

У  темнім  морі  по  сивих  хвилях
Гойдались  темні  тіні  кораблів.
І  чорні  хмари  дерлися  об  скелі,
Як  вітер  дерся  об  полотна  парусів.

І  темні  хвилі,  немов  ніч  осіння,
По  берегах  несли  співи  холодні...
Та  й  не  співи  то,  а  радше  голосіння
Невинних  душ,  загублених  в  безодні.

І  щогли  гнулись,  трощились  борти
Незламних  людських  пароплавів.
Та  й  хвилі  пінисті,  як  дикі  чорти,
Рвали  незламність  холодних  кайданів

І  пароплави  оті  -  то  незвершені  долі,
Що  прямують  по  хвилях  життя.
І  лиш  би  пливсти,  і  лиш  би  поволі,
Не  спіткнутись  об  скелі  буття

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375879
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.11.2012
автор: vova_zip