Дощ. І місто вже не те:
Самотнє, й ніби в чомусь винне...
І я сумую не про те,
Що нам з тобою не судилось.
Ми просто різні. Ти не той,
Кому колись відкрила душу.
Я, попри плач небес за нами,
Твою самотність не порушу.
Це місто стало "нам" чуже.
Воно Твоє, та не для Мене.
І я сумую не про те,
Що дощ у місті - тільки реквієм.
Я не порву гітари струн,
Що не заграють вже для нас.
Я йду. Кудись. Куди я йду,
Покаже час.
01_08_2012p.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375837
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2012
автор: Тінь Сонця