Він пив твого єства вино,
а ти збирала у шкатулку сльози
Він плев вінок із твоїх почуттів,
а ти шукала там для себе дозу...
Ти забувала свого серця стук,
а він в'язав вузли з твоїх побачень
Ти пам'ятала запах його рук,
Коли у нього було сто відзначень
Він знав, що пристрасть, точно не для вас
а ти шукала в ньому вічну вдачу
Він йшов з тобою свій останній раз,
ти ж вірила ,що очі не заплачуть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375788
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2012
автор: Sandrovskaya