Цей мокрий дощ...Вологість душ,
Їх аромат, терпкий, щемливий,
Раптово знахабнілий. Що?
Нажаль? Комусь.
Єство в собі... Весь рай-в очах,
У трепеті чуттів-чутливих й
Долонь-розкритих. Як?
Не тут? У снах.
Себе зігріть...На повну-вдих,
Мовчання усміх щирий й гордий.
А не собача морда. Де?
Не в тебе? В них.
З калюжі-бруд. Із неба-хмар.
Ось так збагнеш суть свого тіла.
Сплеск є життя. Як 2+2.
Що, знов незрозуміло???
15.08.07
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=37576
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.08.2007
автор: morssa