Я все зважила, я собі розріжу груди
Вирву серце і скажу: «Розбирайте люди!
Теплим, закривавленим на куски порвіть
Порівну, по-совісті між собою розділіть».
Я віддам його без болю, ні краплинки жалю
Може буде краще людям, я ось так вважаю.
Я не можу більш дивитись, як страждають люди
Зовсім це не справедливо, так не може бути.
Може серце допоможе всім щасливо жити,
Невіруючим - повірити, сумуючим - звеселіти.
Тим хто плаче, серце зможе усі сльози втерти
Хто довго в муках помирає - допоможе вмерти.
Хто боліє – дасть здоров’я, а сліпий прозріє,
Прикутий до ліжка – ходити зуміє.
Я життя своє буденне роздам до хвилини
Буду сонцем, щоб зігріти холодної днини.
Я б людей всіх замінила у муках, у горі,
Щоб від щастя всі світились, як на небі зорі.
21.06.2008
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375741
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2012
автор: temapk