За кілька кроків від вікон
сипле осінь золоті сонети,
звучанням барв бере в полон,
з неба на ріці пише портрети.
Ходімо, люба, подивись,
як біла чайка в дзеркалі води...
милується, як ми колись,
не відпускаймо молодість, ходи...
Фото автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375722
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2012
автор: GreViZ