КОМА

Сів  писати  вірші  вдома,
Раптом  бачу...  зникла  кома,
А  без  коми  що  за  вірші?
Одним  словом  -  щонайгірші.

Я  забув  свій  вік  і  втому,
Все  шукаю  кляту  кому...
Вже  за  обрій  сіло  сонце
Й  ніч  регоче  у  віконце.

А  я  все  шукаю  кому
На  долівці,  на  папері...
Я  до  вітру  вийшов  з  дому
І  залишив  навстіж  двері.

А  на  дворі  все  як  треба:
Вже  ніч,  хмаринка  проплива.
Наді  мною,  серед  неба
Ой,  світить  кома,  як  нова!

Я  стою,  роззявив  рота...
(Кіт  у  мене  вкрав  сардельку,
Ну  й  шкідлива  ця  істота.)
Та  стули  вже  свою  пельку.

Я  мерщій  пішов  додому,
Заварив  цілющу  травку,
Написав  вірша  про  кому
І  в  кінці  поставив  крапку.          24.10.2005р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375720
Рубрика: Гумореска
дата надходження 05.11.2012
автор: Дід Петро