Мова долонь - то велика наука.
Навіщо нам зайві слова?
І може убити її лиш розлука
І серця зімята трава.
Мова долонь - то найбільше багатство.
Не кожен збагне її суть.
Правило перше - не втрапити в рабство,
Бо дотики треба збагнуть.
Мова долонь - то найперша потреба,
Душі закодований крик.
Гордий орел, безпорадна амеба.
Святий в усіх дотиків лик.
Мова долонь - якщо серце не чує,
То краще у блуд цей не лізь,
Та як зірка вам долю одну пророкує
Ви цю мову зіграйте на біс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375711
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2012
автор: Галина Булочникова