Сонце ховається рано. На носі
Лагідна осінь…
Змучилась я вже запеченим літом,
Спаленим світом.
Де ви, вітри мої, браття невтомнії
Долі бездомної?
Листя пожовкле спіймаю в долоні –
Сивіють дерева скроні.
Сивію я. А така молода ще.
Дні, як неходжені хащі.
Де джерельце із живою водою?
Осінь, зів’яну з тобою…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=37556
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.08.2007
автор: polovcanka