Що сказати тобі? Не місто а божевільня (моя версія)

Після  своєрідного  діалогу  з  однією  із  авторок  сайту  не  ризикую  назвати  це  навіть  'вільним'  перекладом)  тому  "моя  версія")
автор  оригіналу  Віра  Полозкова.  ось  посилання:
http://vera-polozkova.ru/knigi/fotosintez/chto-tebe-rasskazat-ne-gorod-a-bogadelnya/

*  *  *

Що  сказати  тобі?  Не  місто,  а  божевільня  -
Кожен  носить  себе  крізь  посмішки  і  мости,
Сварить  усіх  щоранку,  п'є  з  п'ятниці  по  неділю,
Наживає  борги  за  світло  й  пожовклі  листи...

Моя  ніжність  давно  вже  від  тебе  вільна  -
Я  не  хочу,  щоб  знову  зустрілись  вона  і  ти.

У  дівчатках  моїх  зникає  вогонь  і  зрада,
І  з'являється  повнота  й  почуття  вини.
Мої  хлопчики  п'ють,  сміються  і  ділять  владу,
А  були  всі  -  хлопчиська,  бешкетники,  брехуни.

Я  боюся  примкнути  себе  до  якогось  стада,  
Хай  це  виявиться  навіть  приводом  для  війни.

Я  отримав  у  спадок  скельця  від  окулярів,
Що  втуляєш  в  оправу  -  і  бачиш  все  в  кольорах...
Я  закоханий,  непохитний  і  надто  ярий,
Що,  спізнившися,  милить  очі  і  сіє  страх.  -

Я  не  бачив  себе  ні  літнім,  і  ні  "в  літах".

Бог  здуріє  і  скаже  -  вмийся  від  моїх  чарів,
Й  забирай  все  своє  манаття!  -  Ти  вільний  птах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375474
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 04.11.2012
автор: Юра Васюта