Доле моя, доле.
Квіточка кохана.
Нащо ти такая,
Богом мені дана.
Щоб не спав ночами,
Мучився з тобою.
Няньчився щоб днями,
З хворою такою.
Як тяжку дитину,
Бог послав на руки.
Не життя у мене,
А тяжкії муки.
Не журися доле,
Де вже тебе діти.
Будемо у світі,
Разом якось жити.
Виростимо доле!
Підемо у люди.
Виживемо доле!
Якось воно буде…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375371
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.11.2012
автор: Владислав Похилый