У саду,де колись ми гуляли,
Впали роси на зелену траву,
Там слова ми любові казали,
Там кружив ти голівку мою.
Лише там я жила...оживала!
Лише там я цвіла,як жасмін,
Я так палко й шалено кохала,
А ти розбив моє серце,потоптався по нім...
Ну і що ж...вже не будемо ми танцювати
І не будемо разом навік,
Не забуду тебе,ще я буду кохати,
Але буде у мене новий чоловік.
І пройдуть ті сурові години і дні,
Ми почнемо усе забувати...
Навіть десь в глубині буде байдуже мені
І не зможу тебе я кохати.
Бо у мене сім'я-я її так люблю
І я буду завжди так робити,
А тебе,як шип троянди вколю
І мене ти почнеш знов любити.
Коли побачиш мене-онімієш,
Лиш побачу сльозу на очах,
Та підійти ти не посмієш...
Будем разом ми лише в снах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375316
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2012
автор: Мишонок