Пусто

Відкинуті  сумніви  драм  та  ілюзій,
Позбавлена  волі  самотність  німа.
Порожні  кімнати  вже  більше  не  друзі  -
Згоріло  прощання...  любові  нема.

Байдужість  по  серцю  лезом  майнула.
Відкриті  всі  рани,  та  вже  не  болять.
Сьогодні  про  тебе  я  й,  справді,  забула,
От  тільки  ще  мрії  у  серці  шиплять.

Не  той  біль,  не  голос  і  ти  не  такий,
Не  я  і  не  інша  кохатиме  знову!

Я  вкотре  стираю  невдалі  прощальні  рядки
І  просто  забуду  прощальну  розмову.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375292
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2012
автор: Оле Чка