Вино, цокання годинника, чужі голоси.
В сусідній кімнаті малий вже бачить сни.
Дзвінок у двері. Знову нові люди
Порція диму інфікує груди.
А на вікні у клітці сидить птаха
Як і малий, вона в полоні страху.
Накрита чорним покривалом
Листає в пам*яті вокзали.
Її спіймали і забрали найдорожче - волю.
Малого народили, та лихую пишуть долю.
Під цокання годинника, вино і голоси
Птах і малюк у снах шукають теплоти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375259
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2012
автор: Паперова Думка