... і тиша тобі випала ледь помітна,
рівна чеканню шукає інакших доріг
тримаючи в серці розбитий горіх
і старі порізи,
підбираючи риси твої з підлоги,
вона дякує богу за те,
що не впала ще з ніг.
у сліпих зазвичай вчаться бачити
коли начисто стерте минуле щемить.
ти не їдь,
забираючи рештки лляної радості,
підкоряючись відстані двох століть.
він хвилину мовчить,
відступивши з зброєю
і помітність всіляка - вчорашній бій.
я і досі з собою тебе обговорюю
геть чужою лишаючись у чужій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375230
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2012
автор: Biryuza