Хотів так торкнутись твоєї щоки,
Але не можна,вже ніяк не можна...
Спинилась планета,затихли віки,
Можна кожну,але ти-не кожна!
Не кожна,особлива,може...
Хоча така як всі у той же час!
Скажи,як міг,як міг,ти Боже,
Так просто оминути нас?
Хто як не ти,мав знати,
Про вічну музику Рідних Душ?
Як міг ти так жорстоко грати,
В безжальні ігри з жителями суш?
Але я знаю,знаю,Боже:
Ти мій Єдиний,Світлий Творець,
А я всього лиш перехожий
У плетиві самотніх перехресть!
03.11.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375186
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 03.11.2012
автор: Той,що воює з вітряками