На дворі листопад, і вітри холодні,
Та вони мене не лякають
Тону в очей твоїх безодні,
Гарно.. як серця наші звикають.
Як в єдиному польоті б’ються
До щастя разом рвуться,
Як сумують, переживають
Гарно.. як серця наші звикають.
Як в натовпі шукають рідні очі
Як палають в передвір`ї ночі,
Коли в лабіринтах мрій блукають
Гарно.. як серця наші звикають.
Гарно. .як прагнуть битись в унісон
Як хочуть бачити на двох єдиний сон,
Як від п’яти хвилин розлуки вже скучають
Гарно.. як серця наші звикають…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2012
автор: oleg lytvin