мій мозок дрімає,
пітьма...
можливо,
злегка напускна,
мені дозволяє
ожити,
о, жити, як хочеться
жити!
в любові, не треба
кохати,
з любов`ю життя
як свято,
осіння обнова, весняна,
зимова..
яка вже розмова,
прийде потаємна
змова,
нехай навіть трохи
зимова,
аби не тернова
знову.
03.11.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375134
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2012
автор: soneta