***
Літо –
літота,
було -
і нема.
Захлинулось у поті,
розчинилось,
туман.
Літо –
корида
небувалих морів.
Смаком
пластиду,
літо –
це міф.
Жеврінь на небі,
а тут –
білий мряк.
Я – всохла
амеба,
ти - голодний
ціп’як.
Очі вийняті
вістрям,
суха лімфа
вузлів.
Переплелося повітря,
із бездиханням
слів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375065
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.11.2012
автор: Медяник Анексій Кримський - МАК