Мов з глузду з"їхала та й годі,
Сама собі роблю на супротив, -
Прогнала з серця спів мелодій, -
Ховаю біль у хащах самоти.
На ключ замкнула тихо двері
Закуталась осіннім почуттям, -
Покличеш, не озвусь, - артерій,
Розірваних навпіл, - не зшити нам...
Голки втикає в серце осінь, -
Мені болить,- тобі ж, звичайно, ні...
Ілюзій, мрій палають стоси, -
Химерні темні тіні на стіні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375054
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2012
автор: Люба Сухомлин