Дві правди не буває,
Бо правда лиш одна…
Цим світом задурманеним
Керує Сатана!
Свободою заражені……
Так мріють шлях знайти.
Раби гріха і похоті
Не досягли мети.
Ні влучними ударами,
Немов повітря б’ю,
Ні мантрами про рівність
В запроданім краю.
Допоки зло панує,
Людських замало сил.
Хто ворога здолає,
Хто підійме з могил?
Доволі жити міфами,
В неправді і пітьмі –
У Божім слові відповідь
І в цьому світлі йдіть!
Син Божий недарма прийшов
Щоб дати нам знання.
І всім Своїм земним життям
Дорогу показав.
Не війнами і силою
Ми досягнем мети –
Любов лишень врятує світ…
Хто здатен так іти?
Неправедні не вистоять
В неправді і злобі.
Хоч цілим світом ще трясуть,
Сумне майбутнє їх!
1 Фесалонікійців 4: 3-8 «Адже воля Божа полягає в тому, щоб ви були освяченими: аби стримувались від блуду, аби кожен з вас знав, як зберігати власне тіло у святості й честі та не віддавався ненаситній похоті, подібно до народів, котрі не знають Бога. Також Бог бажає, аби ніхто не зайшов у цьому настільки далеко, що скривдив би свого брата чи порушив його права, бо за таке карає сам Єгова. Про це ми вже попереджали і ґрунтовно свідчили. Адже Бог покликав вас не для того, щоб ви потурали нечистоті, а щоб були святими. Тож той, хто виявляє своєю поведінкою зневагу, зневажає не людей, а Бога, який наділяє вас святим духом.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374969
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2012
автор: А.Б.В.Гість