Я знала, що куля поцілить в мішень,
від неї я не тікала,
розважливо витягла руки з кишень
і впевнено в гору підняла.
Підставила серце й завмерла на мить,
щоб постріл був з точністю влучним.
Тоді було байдуже як заболить -
однаково, біль неминуча.
Тоді й розпочались "солодкі" страждання,
і гордість моя вже забута...
Можливо ви скажете "Справжнє кохання"?
- Для мене це просто отрута.
Мені не потрібно безсонних ночей.
Навіщо мені ця тривога?
Забрав моє серце собі, як трофей,
але сам не знаєш для чого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374911
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2012
автор: Burg-Art