Сидять на небі очі
Такі заплакані,
Та не так щоб зовсім.
Світ їх не зїв.
Бо не світить тьма.
А ніч так наступає,
Одне одного гукають
Десь у ночі.
А он вони! Та тож літа,
А очі бачуть, та не можуть.
Розказати,
Бо не має в світі сили,
Щоб дала ті очі зрозуміти.
Та одначе.... є
Є! Така можливість.
І зрадіють очі
Та то сльоза на ночі
Капає крізь очі, просить
Розказати.
Тож слухай то юначе.
БО сльза багато скаже
Коли сердце у тебе є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374755
Рубрика: Верлібр
дата надходження 01.11.2012
автор: Велес Є