***

Ось  білий  аркуш  перед    моїми  очима
З'явився  рядок,  на  те  нема  причини
Не  можу  я  більше  писати  про  неї
Всі  аркуші  вже  списані  сумною  поемою.
Хотіла  б  я  заплющити  очі
Зникати  кудись  до  зірок  щоночі
Лиш  там  мені  буде  напевно  спокійно
Лиш  там  відпочину  душею  і  тілом.
Люблю  я  подорожі,  потяги,  трамваї
В  них  ніби  час  мого  життя  застигає
В  них  так  тепло,  меланхолійний  настрій
Там  народжуються  вірші  мої  часом.
В  них  я  розумію,  як  спливає  життя:
Ось  воно  було,  а  через  день  нема…
Але  таке  життя,  потрібно  щось  робити
Потрібно  їхати,  вчити,  мети  досягати,
Успіху  птаха  за  хвіст  упіймати
І  потяг  до  щастя,  до  мрії  наздогнати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374601
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2012
автор: Марія Гвоздікова