Крадучись.. Заповзає в мій день непомітно
Запах парфумів - суміш думки й флюїдів тіла.
У серце і в мозок, вживається ритмом,
Ледь отруйний туман, невагомий і білий.
Порух вуст, в них поема, прокляття чи мантра?
Чути лиш, шепотіння краплинок дощу.
Та невже, світла тінь, мого спокою варта?
Я закриюсь у мушлю, й її не впущу.
Це не міф і не привид, і на Ангела геть не схоже,
Вже забутий початок, герої, зміст і причини.
Але болем відчутним, невагомим і гострим ріже,
Не пробаченим вістрям, почуття і спазми провини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374570
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2012
автор: Любов Чернуха