оригінал тут:
http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=2587
Обсипалось листя на Вашу гробницю -
Зимою несе.
Посухайте, мертвий, мій любий і ниций,
Ви мій - попри все.
Іронія? Посмішка?.. В світлій дорозі -
І зірка блищить.
Мій - так безсумнівно, при будь-якій змозі, -
Як вічність чи мить.
Я знов підійду до пустої постелі -
Не чутиму слів...
Ви просто втекли, оминаючи скелі, -
До теплих морів.
Я Вас зачаровував - ніжний і гордий.
Мовчу і не стримую сліз.
Я смерті не вірю! - Стою на платформі. -
Ви скрізь.
Хай листя обсипалось, змиті і стерті
Скорботні слова, наче дощ.
Якщо вже для цілого світу ви мертві -
Я мертвий також.
Я бачу, я чую - Вас завжди і всюди,
- Що стрічки на ваших вінках? -
Я Вас не забув, і навряд чи забуду -
В рядках.
Таких обіцянок відома безцільність -
Людська простота.
- Листа у минуле. - Листа в неймовірність. -
Пустого листа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374540
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 31.10.2012
автор: Юра Васюта