Немає на світі правди щирої.
Немає навіть душевного тепла,
любові людської забутої
на світі вже давно нема.
Куди ж це все поділось,
прекрасні радості життя,
в яку безодню провалились,
мабуть назад немає вороття.
Та як повернути душевне тепло,
що теплою ковдрою гріє,
ті спогади, що снігом давно замело
ніхто й ніколи вже не зігріє.
Надію на краще не втратимо ми.
Кольорову веселку життя повернем
і вирвемось із темної тюрми,
жалісну темряву душі покинем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374528
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2012
автор: toma