Приходь до мене, Сонечко, щоранку,
Заглянь до ліжка крізь сумне вікно,
Відсунь шовкову вишиту фіранку,
Щоб променем хоч трішки обдало.
І освіти тіла, що сплетені в коханні,
Чи заховайсь за хмари, дай ще мить,
Хвилини не тривож, що Богом дані,
Зумій в коханні щастя освятить.
Щоб з першим ніжним променем ранковим,
Двоє сердець співали в унісон,
Щоб кожен ранок був для нас чудовим,
Як промінь сонця, як чарівний сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374468
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2012
автор: Віталій Назарук