вже третій дощ
так художньо і заповзято
змиває з міста
осінні залишки
тепла і краси...
(gala.vita)
скільки минуло дощів?..
скільки іще їх мине?..
за́ким ти
назовсім
забудеш мене…
заким змиють за́лишки,
крихти! дрібні
осінні
ночі і дні,
ночі і дні
дощі проливні…
у тобі…
в мені…
дощі і дощі…
перейдуть у сніг
поступово
і непомітно
сміх –
морозним туманом із вуст
тепло –
птахом знеможеним
перелітним
готичних ліній
обривки
вітражного шкла
скалки́
уламки
і шматинки́
холодні
красиві руки
за печатями сімома
невідворотна зима
потойбічні гілки
у шибки́
такі
хрумкі
озерця слюди
…дощі і дощі
змивають сліди
сніги
запорошують спогади:
…готичність ліній
…шовко́вий іній
….холодні руки
краса гордині
краса розлуки
31.10.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374462
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2012
автор: Валя Савелюк