Іду у роздумах до хати,
Чекаю ніч в полоні див.
Ось знову вигляне горбатий,
Нічний шматуючи покрив.
І я від безладу та гаму,
Комп’ютерної суєти,
Як робот, введений в програму,
Валюся в непробудні сни.
В них чудять дати, цифри хижі,
Бігбордів відблиск в голові
Скандує заклики несвіжі,
Призиви наглої брехні.
А сон, як зваблива повія,
То пряником, то батогом
Стьобне, поманить, і вже мрія
За владним згинула горбом.
Ніч сном зійшлася, ранок будить,
З очей спадає пелена.
Все, що було, то є і буде…
Така вже нація моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374373
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.10.2012
автор: Г. Король