---

Я  живу  на  безлюдному  острові,
що  обмежений  стінами  білими
тільки  пам'ять  ударами  гострими
про  реальність  нагадує  інколи.  

В  мене  все  майже  так  як  у  більшості
тільки  тихо,  і  трішечки  порожньо..
а  ще  біль  замість  радості  й  ніжності.
В  мене  все  майже  так  як  у  кожного.

Хтось  так  само  як  я  божеволіє,
безпорадність  невміло  ховаючи.
Старі  мрії  по-новому  створює
такі  чисті,  наївно-вражаючі.

В  когось  також  повітря  заплетене
нескінченною  сіткою  роздумів.
І  так  само  життя  в  когось  склеєне
із  уривків  обшарпаних  спогадів.

Мої  спогади  втратили  колір  свій,
залишився  лиш  запах  самотності..
Я  живу    на  безлюдному  острові
розгубивши  всі  залишки  гордості.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374313
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2012
автор: Валерій Коваль