У триколірних шапках клени,
Верба – по літньому зелена.
Берізки в платтях, злотом тканих.
У светрах з латками – каштани.
У туй, ялин ще одяг з літа.
Не в силі осінь їх роздіти,
Перевдягнути в інше вбрання.
А небо сніг післало зрання.
Мужньо дерева холод зносять.
Тримають мокрий пух на косах.
Навіть зір вниз не опустили.
Дарма, що їх лишають сили.
І я свій впалий дух збодрила,
Сірі печалі відпустила.
Серцю дала надії нові,
Всміхнулась дневі і сніжкові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374190
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.10.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)