клітинка до клітинки зізнань Жорстокої,
прокурене горище на днищі знань.
вона уявних звірів частує соками,
пролитими із прірви в чужу гортань.
і голос десь ховають від слів від'ємники
крізь зменшувальне скло на тло різниць.
болить Жорстокій світ сухих іменників,
де тільки кволе щось щоночі мертво спить.
клітинка до клітинки чорнильним золотом,
напишеться для когось й нудьга стара.
заграє врешті хтось в мінорі кригу-молодість
і гріє неможливістю щораз фінальна гра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374092
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2012
автор: Biryuza