Ці слова ніколи не дійдуть до друку
Мої рими вростають в руку
У венах яких тиче чорнила сонця
Для янгола-охоронця
Це благословення
Життя несе вчення
Від всього навколишнього
Абсолютно коли з чого
Черпаю натхнення
І більше не питаю де я?
Хто я? в якій ролі?
Сприймаю увесь світ в радості і в болі
Зізнаюся це важко
Усвідомлювати і визнавати
Але в кожному це є
Глибину лише треба розпізнати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373976
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.10.2012
автор: Віталій Попович