Адам Асник, А бодай та річка та й позаростала

А  бодай  та  річка  та  й  позаростала  –
Мене  молодого  в  край  чужий  забрала,
А  бодай  та  річка  риби  не  родила  –
Мене  молодого  з  домом  розлучила,
А  бодай  тій  річці  до  дна  висихати  –
Так  мене  занесла,  що  не  знайде  й  мати.

«Не  слід  було,  хлопче  –  юначе  коханий,
Так  легко  пускатись  по  воді  весняній.
Не  слід    було  з  дому  тобі  утікати  –
Не  мусив  би  зараз  з  туги  помирати.
Річка  буде  річка  –  й  далі  буде  плинуть,
Воду  не  повернеш  –  мусиш  марно  гинуть!
Твоєї  могили  сльози  не  омиють  –
Над  нею  ночами  лиш  бурі  завиють!»

Adam  Asnyk
Bodaj  owa  rzeczka  szuwarem  zarosła

Bodaj  owa  rzeczka  szuwarem  zarosła,  
Która  mnie  młodego  w  obcy  kraj  zaniosła,  
Bodaj  owa  rzeczka  rybek  nie  rodziła,  
Która  mnie  młodego  z  domem  rozłączyła,  
Bodaj  owa  rzeczka  wyschła  do  ostatka,  
Że  mnie  tam  zaniosła,  gdzie  nie  znajdzie  matka.  

"Nie  trzeba  ci  było,  o  mój  chłopcze  młody,  
Puszczać  się  tak  łatwo  na  wezbrane  wody.  
Nie  trzeba  ci  było  z  domu  się  wydzierać,  
Nie  musiałbyś  teraz  z  tęsknoty  umierać.  
Rzeczka  będzie  rzeczką  i  wciąż  będzie  płynąć  -  
Wstecz  nie  wróci  woda,  musisz  marnie  ginąć!  
A  twojej  mogiły  nie  obleją  łzami,  
Tylko  nad  nią  burze  będą  wyć  nocami!"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373903
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 28.10.2012
автор: Валерій Яковчук