Час, як володар буття
Над «і» розставив крапки,
Як невід’ємна частина мого життя
Показав де вірні стежки.
Час… безжально вбиває рутину
Так легко і просто лікує,
З мужчини робить дитину
Коли серце того сумує.
Час.. для якого немає кордонів
Якому мрії здійснити так легко
Непідвладний для наших законів
Нескоримий для інших канонів.
Час.. перед тобою голову склоню
Перед досвідом неосяжним,
З тобою себе, у світі цьому знайду
З тобою відроджусь, з тобою і вмру.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373867
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.10.2012
автор: oleg lytvin