Звертання до ровесників України

Не  будьте  байдужими!  Звертаюся  до  тих,  хто  народився  в  незалежній  Україні,  до  її  ровесників!  Сьогодні  той  день,  коли  ми  щось  можемо  зробити:  не  просто  дивитися  новини  та  розводити  руками,  слухати  бабок  біля  під*їзду  та  зітхати.  Ми  молоді.  Ми  юні,  як  наша  держава,  і,  як  вона  ми  не  визначені:  ми  піддаємося  різним  впливам,  робимо  помилки,  потрапляємо  в  скрутні  ситуації,  але  в  будь-якому  випадку  ми  потребуємо  любові  та  підтримки,  ми  хочемо,  що  хтось  в  нас  вірив.  Коли  ніхто  не  вірить  в  нас,  в  наші  сили  –  ми  губимося  в  цьому  світі.  Ми  ще  не  так  багато  прожили  в  цьому  світі,  щоб  розневіритись  у  всьому,  щоб  сказати:  «  все  втрачено!».  Дуже  модно  зараз  говорити:  «  Та!  Толку  з  того  немає!  Все  вирішено  за  мене!  Краще  не  буде!»  І  це  говорять  люди,  який  20-25  років!?  Що  ж  буде  далі?  Як  ви  плануєте  тут  вчитися,  працювати,  реалізовувати  себе,  створювати  сім’ю,  якщо  ви  думаєте  вже  ЗАРАЗ,  що  все  втрачено?  
Прийди  та  виборчу  дільницю  та  зробити  свій  вибір  –  це  займе  не  багато  часу.  «Один  голос  нічого  не  вирішує»  -  скажете  ви.  Але  якщо  ви  візьмете  друзів,  сім’ю,  знайомих  та  прийдете  і  зробите  свій  вибір,  якщо  так  зроблять  десятки,  сотні  і  тисячі  сімей  по  всій  Україні,  то  з  цього  буде  результат.  
А  сидячи  вдома,  і  нарікаючи  на  життя,  ви  дійсно  нічого  не  зміните.  Хоча  б  спробуйте.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373864
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2012
автор: JulKosh