Люблю тебе! Ах ці два слова
У серці дивно так звучать.
Весна вернутись мала б знову
Й збудити квіти, що там сплять?
Кохання чудом мав би снити,
Як Лазар з гробу свого встать?
Мій давній образ оживити,
Нове життя з твоїх рук брать?
Люблю тебе? Чи ж бути може?
Чи ж не зведе ілюзій міч?
Ах ні! Я бачу зірку гожу
І бачу як зникає ніч!
В мені нове все – без зневіри,
Розтав вагання в серці лід,
І знов кохаю, прагну, вірю –
В любові вірю вічний хід!
Люблю тебе! І світ змінився,
Розквітнув щастям від тих слів,
Як в перші дні, коли творився,
Свій шлюбний одяг знов надів!
Душа вже крила знов виймає,
Земний її не вразить біль –
Вже елісейськім лине гаєм
І тоне серед світла хвиль!
Adam Asnyk
Ja Ciebie kocham
Ja ciebie kocham! Ach te słowa
Tak dziwnie w moim sercu brzmią.
Miałażby wrócić wiosna nowa?
I zbudzić kwiaty co w nim śpią?
Miałbym w miłości cud uwierzyć,
Jak Łazarz z grobu mego wstać?
Młodzieńczy, dawny kształt odświeżyć,
Z rąk twoich nowe życie brać?
Ja ciebie kocham? Czyż być może?
Czyż mnie nie zwodzi złudzeń moc?
Ach nie! bo jasną widzę zorzę
I pierzchającą widzę noc!
I wszystko we mnie inne, świeże,
Zwątpienia w sercu stopniał lód,
I znowu pragnę - kocham - wierzę -
Wierzę w miłości wieczny cud!
Ja ciebie kocham! Świat się zmienia,
Zakwita szczęściem od tych słów,
I tak jak w pierwszych dniach stworzenia
Przybiera ślubną szatę znów!
A dusza skrzydła znów dostaje,
Już jej nie ściga ziemski żal -
I w elizejskie leci gaje -
I tonie pośród światła fal!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373842
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 28.10.2012
автор: Валерій Яковчук