Ну що ж, мої думки,
Нам знову додали: «На біс!»
Але не на спад, а вниз.
Тож граємо на піддавки…
----------------------------------------
Ви здогадалися про кого?
Мабуть, не доречно
Ми розбиваємо осінній глечик,
Рятуємо від холоду ногу.
А ти себе порятуй.
Не тільки відвагу.
Легко продати стоїчну повагу.
І голос прозріння почуй!
Куди ти тікаєш, нехлюй?!
Тепер про погоду:
Стихія. Стихія. Шаленство сердечне.
Коли б залишалося трохи безпечним…
Відсутня для прикладу мода.
О,так! Для безцінного броду!
О,ні! Спонукання безглузде!
О,ні! Забагато етюду!
О,так! Ви залишили бруду!
У Вас з архаїчністю пусто…
Тепер вже серйозно:
Пишіть та малюйте,
Читайте, не плюйте!
В майбутньому із кожним
Побудьте ще чесним,
Бо Ваша брехня анебесна
Ще стане для їх спотиканням.
Для кого? Для дружби, кохання.
Для Вас це не буде востаннє!
Працюйте, працюйте!
Не скигліть даремно,
Бо спокій не явиться сам.
Не треба чекати всіх там…
Пігулки вже діють. Напевно…
Мрія. Для змісту.
І темно…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373517
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.10.2012
автор: Вальдемар Феруменко